Гарантії та пільги особам з інвалідністю
Статтею 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
На підставі статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними.
Не можуть бути визнані безробітними громадяни, котрі мають право на пенсію за віком, у т.ч. на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або досягли встановленого законодавством пенсійного віку.
Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам працездатного віку, котрі потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі інвалідам, котрі не досягли пенсійного віку.
Пошук прийнятної роботи для осіб з інвалідністю здійснюється згідно з рекомендаціями МСЕК, наявними в них кваліфікації і знань, з урахуванням їх побажань.
Підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, зобов’язані сприяти проведенню державної політики зайнятості щодо працевлаштування осіб, котрі потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, відповідно до встановленої квоти, визначеної місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості , в порядку , визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1836 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1234).